Непал. Кільце навколо Аннапурни. Частина 2

 Підйом на перевал Торонг - Ла був напевно найважчим випробуванням в нашій подорожі... Набір одразу майже 1300 метрів спровокував в мене наслідки висотної недуги... Легке запаморочення, невелика нудота, головна біль та відсутність апетиту... Хоча ми взагалі не заганяли та йшли в гору  не перевищуючи пульс в 120 ударів, що на звичній висоті відповідало б  показникам 80-90 серцевих скорочень в хвилину...   

 Інтерактивна мапа маршруту :

 

  Незважаючи на сонячну погоду та яскраве небо, на вершині перевалу через сильний вітер та мінусову температуру було досить холодно... Ми вдягнули майже всі речі зі свого арсеналу...  

   Спуск з перевалу...

   Зазвичай кільце Аннапурни туристи проходять в іншому напрямку, який вважається значно легшим... До речі, ми нікого не зустріли хто йшов так як ми - з заду на перед... Головною причиною являється висота розташування останніх лоджій під перевалом... При класичному проходженні, остання лоджія розташована на висоті 4900 метрів, що дозволяє уникнути значного набору висоти, так як до вершини перевалу залишається 516 метрів, а не 1300 як у нас... Цей фактор є дуже важливим для акліматизації організму... 

  Високий табір на висоті 4900 метрів :      

   Далі ми спускались аж до висоти 3800... 

 

  Спустившись на висоту 3800 ми звернули з основного маршруту в бік озера Тілічо, та набравши ще 300 метрів заночували в лоджії неподалік базового табору озера... За четвертий день ми пройшли понад 30 кілометрів, подолавши перевал Торонг-Ла та вийшовши на маршрут до високогірного озера...

   Ранок пятого дня ми розпочали з підйому по сипучим стежкам...

 Сильний вітер, холод та замерзле озеро оповите хмарами, розташоване на висоті 4919 м...

   Ми достатньо обгоріли на сонці напередодні, а тут ми трохи підморозились, діставшись висоти 5000 метрів...  

   За весь час нашого сходження ми не зустріли жодного туриста...

   На зворотньому шляху ми зупинились пообідати своєю кашею в базовому таборі озера Тілічо...

   Вулички містечка Мананг...

  П'яту ночівлю ми провели в селищі Бхакра, в якому розміщений буддійський храмовий комплекс та монастир... 

   Шостий день розпочався з підйому до озера Ice Lake, розташованого на висоті 4650 метрів...

   Озеро виправдало свою назву та було вкрите льодом...

  Механізм повітряного обертання молитвенного барабану...

   Спуск з озера...

   Контраст холоду та тепла... Збігаємо з гори до ущелини...

  Ворота в буддійське селище...

  Стелі та стіни проходу розписані в стилі індуїзму та буддизму...

   Ступи розташовані вздовж струмка з молитовними барабанами всередині, які починають обертатися під натиском води на лопасті що прикріплені до їх осі... 

   Ще один буддійський монастир... Саме поруч з цим монастирем ми знайшли два помаранчеві шарфи з буддійською символікою, які  стали трофейною окрасою наших наплічників... 

   Ступи...

   Типові кам'яні селища на шляху...

   Погода під вечір повністю зіпсувалась та почав накрапати дощ...

  Природні хмарочоси...

  Дорога прокладена вздовж скелястої гори... На кам'янистій породі ще видно місця в які закладалась вибухівка під час побудови проходу... 

  На шосту ночівлю ми зупинились в селищі  Тхалеку... А  ранком сьомого дня нас вже чекали зелені пейзажі низини...

   Місцеві...

   Ще один приклад доріг "витесаних" в гімалайських скелях...

 

  Один з численних водоспадів на шляху...

   Міст між берегами бірюзової річки...

  Гірські корівки...

  В кілометрі від містечка Джагарт ми спустились до гарячих сірководневих джерел...

  Тут ми застали місцевих непальских жінок за купанням та пранням одягу... Після прийнятих сірководневих ванн, Діма обмазався їхньою олійкою для тіла...  

   а я пограв їм мантри...

   Чим нище ми спускались, тим більше життя ми бачили на своєму шляху...

    Обробка землі в стилі "Old School"...

  Непал - країна шість сьомих території якої займають хребти гімалайської гірської системи... Основна галузь економіки це сільське господарство (76% зайнятості, 35 % ВВП). Люди навчились відвойовувати у гір клаптики землі для обробки... Так виникли терасні землегосподарства, якими вкриті безліч гірських хребтів країни...

  На сьомий день, подолавши близько 50 км, ми фактично закінчили свій маршрут... Ранком нам залишалось дістатись автостанції в містечку Бесісахар... Наступним нашим етапом слідував трек під назвою "Три перевали", розташований в районі базового табору Евереста...

 Продовження...